Освітній проект "На урок"

">

Урок узагальнення 7 клас

Тема: Галицько-Волинська держава

Мета: Повторити, узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений учнями з теми «Галицько-Волинська держава»; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичним діячам, логічно мислити, швидко реагувати на запитання; формувати хронологічні та картографічні знання, інформаційні компетентності; вдосконалити вміння працювати в малих групах; через атмосферу гри прищеплювати дітям цікавість до історії; виховувати патріотизм на прикладах героїчної боротьби наших предків за свою незалежність і свободу, повагу до історичного минулого народу.

Очікувані результати. Після уроку учні зможуть: систематизувати й узагальнити свої знання про утворення, розквіт та занепад Галицько-Волинської держави; удосконалити навички роботи з історичними документами, науковою та довідковою літературою, картою; дати оцінку своїй діяльності на уроці; усвідомити історичне значення Галицько-Волинської держави.

Обладнання: підручник, атлас, контурна карта,настінна карта  «Галицько-волинська держава»; портретні зображення князів; картки з джерелами інформації та завданнями; презентація, відео фрагменти.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, вмінь та навичок.

Вид уроку: урок-гра.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Об’єднання учнів у три групи. Учитель нагадує правила проведення уроку , систему оцінювання.

ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання: Як називається тема над якою ми працювали протягом попередніх уроків?

Які питання ми розглядали під час вивчення цієї теми?

 ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Епіграф: Той, хто не знає минулого, не може оцінити сучасне. Кожна людина, яка поважає себе, зобов'язана знати історію свого народу. А. А. Саєвич

Історія Галицько-Волинських земель сповнена драматичних подій,але після докладного розгляду виявляється надзвичайно повчальною для сьогодення і доля цих земель визначила історію країни в цілому,але не лише історію,а й дух і саму суть українського народу,його славу і волю.Сьогодні на уроці ми систематизуємо та узагальнимо вивчений раніше матеріал, виконуючи завдання історичних блоків:

1.     Персоналії

2.     Дати та події

3.     Терміни та поняття

4.     Джерела

5.     Історична карта

6.     Духовна спадщина

Проблемне питання: Яке історичне значення Галицько-Волинської держави?

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК.

1.Персоналії:

№1 «Знайди ,склади,розкажи»( учні вибирають ключові слова,які стосуються певної особи та  складають міні - характеристику ; 1гр-Роман Мстиславович, 2гр-Данило Галицький, 3гр-ЮрійІЛьвович.) Додаток 1

№2 «Впізнай героя» (учні називають історичного діяча за коротким виразам з літопису) Додаток 2

№3 «Визнач про кого йдеться..»( учні отримують історичні довідки за якими визначають історичну особу; 1гр-Лев Данилович, 2гр-Володимир Василькович, 3гр-Любарт.) Додаток 3

№4 «Назви князя» (Галерея портретів на екрані)

№5 «Розташуй у хронологічній послідовності»(завдання на екрані «правління Галицько-Волинських князів» ,відповідає та група, яка найшвидше виконала) (Відповідь:Роман Мстиславич, Данило Галицький, Лев І Данилович, Юрій І Львович, Андрій та Лев II Юрієвичі, Юрій II Болеслав, Любарт Гедимінович.) Додаток 4

Метод «Прес»

 Я вважаю,що…

Оскільки….

Наприклад…..

Отже,я вважаю…

Хто,з князів відіграв найважливішу роль в історії Галицько-Волинської держави? Кого з князів найбільше пам’ятають сучасники?

2. Дати та події:

№1 «Що відбулося  …?»( учні отримують картки з датами) Додаток 5

№2 «Яку подію відображено у відео фрагменті»( Відео 55»Битва на р. Калці»; 59»Зруйнування Києва»   «Битва під Дорогочином»)

Метод «Мозкова атака»  Яка  подія, на вашу думку, є найважливішою в історії Галицько-Волинської держави? Чому?

3.Терміни та поняття: №1 « Розшифруй та дай визначення»(учні отримують картки з зашифрованими термінами) Додаток 6

4. Джерела №1 «Про що говорять джерела?» (учні отримують картки з різними видами інформації та добирають до певної події; 1гр- Коронація Данила  2гр-                                                                                                                                                                                                        Поїздка у ставку Батия  3гр-Данило – Князь Галицький  )  Метод «Синтез думок»  Додаток 7

Метод «Мозкова атака»  Які джерела є достовірними?

5.Історична карта: №1» Позначте на контурній карті:1гр.- ст.8 завдання 2,3;2гр.- ст.9 завдання 2,3; 3гр-ст.10 завдання 4.5.»Додаток 8

№2 «Покажіть міста-столиці Галицько-Волинської держави»(відповідь:Галич,Хелм,Львів,Володимир,Луцьк)

№3 «Представлення презентацій столиці держави: 1гр-Холм; 2гр.-Львів; 3гр-Володимир »(Випереджальне завдання)

6.Духовна спадщина: №1 «Яка з архітектурних пам’яток належить до вивченого періоду?Що вам про неї відомо?»  (пам’ятки зображені на екрані; відповідь: Успенський собор, Храм Святого Пантелеймона, Замок Любарта)   

№2 «Назвіть пам’ятки іконопису? Що вам про них відомо? ( ікони зображені на екрані; відповіді: Ікона Богоматері Одигітрії;  Холмська ікона Божої матері; Ікона святого Юрія змієборця на чорному коні) 

 IV.   Підсумки

Отже,ми з вами ще раз переглянули найважливіші сторінки історії Галицько-волинської держави. Умовно історію існування поділяють на періоди.

Робота з таблицею.

Учитель демонструє учням таблицю .(на екрані)

Періоди історичного розвитку Галицько-Волинської держави

1199:-1205 рр. Утворення та становлення

1205-1238 рр.     Тимчасовий розпад єдиної держави

1238-1264 рр.     Об'єднання та піднесення

1264-1323 рр.     Стабільність і розквіт

1323-1340 рр.     Поступовий занепад

— Чи згодні ви з такою періодизацією історії Галицько-Волинської держави? Чому?

Метод » Два - чотири - всі разом» Визначте історичне значення Галицько-Волинської держави? Учитель підбиває підсумки , виставляє оцінки.

V.      РЕФЛЕКСІЯ.

Метод «Мікрофон».       

 Що вам сподобалося і не сподобалося на уроці?

На якій «зупинці» було найцікавіше,найважче або найлегше працювати?

VІ.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до письмової контрольної роботи

ДОДАТКИ ДО УРОКУ

ДОДАТОК 1

Роман Мстиславович

 (1198-1205рр.)

Об’єднав Волинь та Галич

Столиця м. Галич

Приборкав бояр

Дбав про розвиток ремесла , торгівлі, промислів

Приєднав Київ

Розширив кордони

Організував походи на литовців,половців,поляків

Добрі відносини з Візантією, Німеччиною

Загинув під Завихвостом

Данило Галицький

(1238-1264рр.)

остаточно ліквідував боярську опозицію

Встановив сильну князівську владу, укріплював її авторитет.

Столиця м. Холм

Збудував чимало міст

Провів реформи

розгромив війська хрестоносців під Дорогочином

 увінчананий королівською короною

Переміг польсько-угорське військо під Ярославом

Відвідав ставку Батия

Встановив владу у Києві

Шлюбна дипломатія

 підтримував контакти з Австрією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Литвою.

Юрій І Львович

 (1301—1308 рр.)

 Спочатку князював на Холмщині й Підляшші

після смерті батька в 1301 р. об’єднав усі землі Галицько-Волинського князівства

столиця м. Володимир

Відвоювання Польщею Люблінської землі, Угорщиною — частини Закарпаття.

Розквіт та економічний добробут князівства.

 «короля Русі та Лодомерії».

 Відмова від завоювань, надання переваги дипломатії.

Заснування Галицької митрополії 1303 р

 Із його смертю завершився розквіт Галицько-Волинського князівства

ДОДАТОК 2 (На Слайді)

«Самодержавець всія Русі»  (Роман Мстиславович)

«Король Русі і князь Володимирії»  (Юрій І Львович)

«Книжник великий і філософ».  (Володимир Василькович)

« Мудрий, як Соломон».(Данило Галицький)

ДОДАТОК 3

1)— «Визнач про кого йдеться у тексті……»

 галицько-волинський князь у 1340—-1349 рр. і волинський у 1349 — 1385 рр. Під його владою перебували Волинська, Холмська і Белзька землі, а у Львові за нього правив воєвода Дмитро Дедько. У союзі з великим литовським князем Кейстутом вів тривалу боротьбу з Польщею та Угорщиною за землі Галицько-Волинської держави. Був прихильним до українців. За його князювання в Луцьку було збудовано фортецю.

(Дмитро-Любарт)

2) «Визнач про кого йдеться у тексті……»

Посів  князівський стіл у Володимирі  (1270-1288). Це був дуже освічений, добрий, чесний, справедливий і мужній володар, котрий, уникаючи війн із сусідами, дбав про добробут населення, розвиток ремесел, промислів, торгівлі, сільського господарства. Попри важку хворобу займався розбудовою міст, церков і монастирів, опікувався письменством і культурою. Про людяність князя свідчить такий факт: коли в 1279 р. в землі ятвягів, котрі постійно здійснювали напади на Волинь, трапився жахливий голод і їхні посли попрохали в нього порятунку від смерті, князь поділився з ворогами припасами збіжжя, хоча самим було сутулено.

( Володимир Василькович)

3) «Визнач про кого йдеться у тексті……»

Князював протягом 1264-1301рр.Маючи здібності політика й полководця, відзначався войовничістю, нестриманістю й підступністю, що перешкоджало йому домогтися возз'єднання королівства. Він майже не цікавився питаннями розбудови міст, розвитку ремесел, торгівлі й сільського господарства. Не стільки шукав шляхів до подолання удільності, скільки втягувався в кровопролитну борню з Литвою, ятвягами й Польщею. При цьому переважно вів не оборонну, а наступальну боротьбу, намагаючись захопити (часто не без допомоги монголів) білоруські, литовські й польські землі. Позитивним було відвоювання  Закарпаття та Люблінських земель (Лев Данилович)

ДОДАТОК 4 (на Слайді)

 «Розташуй у хронологічній послідовності правління Галицько-Волинських князів»

Любарт Гедимінович

Андрій та Лев II Юрієвичі

Юрій II Болеслав

Роман Мстиславич

Юрій І Львович

Данило Галицький

Лев І Данилович

Відповідь:Роман Мстиславич, Данило Галицький, Лев І Данилович, Юрій І Львович, Андрій та Лев II Юрієвичі, Юрій II Болеслав, Любарт Гедимінович.

ДОДАТОК 5 (на Слайді)

Що відбулося у..? Яка дата зайва? Чому?

1)1240,1036,1303,1245,1199,

2)1241,1238,1253,1385,1340,

3)1223,988,1264,1205,1203,

ДОДАТОК 6 (на Слайді)

Розшифруй та дай визначення:

Опозиція   Зиціяопо

Окупація   Ціяокупа

Регенство   Створеген

Ярлик        Ликяр

Баскаки      Кабаски

Монголи     Лигомон

ДОДАТОК 7

ЗАВДАННЯ: Підберіть відповідну інформацію до даного питання;Якому джерелу можна довіряти? Яке з джерел є найціннішим носієм інформації?

1 група: Відносини Данила з монголами.(Відповідь:Літописна-1,Наукова-1,2.Літературна-1,2)

2 група: Коронація Данила.(Відповідь:Літописна-3,Наукова-4,5.Літературна-4)

3 група:Данило - князь Галицький.(Відповідь:Літописна-2,4,Наукова-3,6.Літературна-3,5)

Літописна інформація

1.«…Прибув він до Батия на Волгу… І поклонився він за звичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він [Батий] сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси,- то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?» І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш – я п’ю…»…О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая… Пробув же князь у них днів двадцять і п’ять, [а тоді] одпущений був… і поручена була земля його йому…»

(Галицько-Волинський літопис)

2.«Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі утікали [сюди] од татар: сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла. І настало пожвавлення…»

(Галицько-Волинський літопис)

3.«Він охоче прийняв вінець од Бога, од церкви Святих Апостолів, від престолу Святого Петра, і від отця свого папи, і від усіх єпископів своїх…

Прийняв же Данило од Бога вінець у городі Дорогочині, коли він ішов на війну [проти ятвягів]».(Галицько-Волинський літопис)

4.«Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні…»

(Галицько-Волинський літопис)

Наукова інформація

1.«…Данило мусив поїхати до ханського двору в Сарай над Волгою і був там досить прихильно прийнятий, але остаточно мусив визнати себе васалом хана. Які були умови підданства, докладно не відомо,- звичайно татари вимагали від підлеглих країн деяких контрибуцій й участі у воєнних походах. Таким способом Данило врятував свою державу від руїни».

(І. Крип’якевич. Історія України)

2.«…Володарі Галичини і Волині після поїздки до Данила 1245 р. на поклін у Сарай вважалися федератами хана: вони мусили висилати власне військо до монгольських походів, але регулярної данини, супроводжуваної переписом населення, не платили…»

(Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.)

3.«…У 1250-х роках… розгорнулися масштабні фортифікаційні роботи, зокрема були перебудовані й укріплені Володимирський та Крем’янецький замки і ряд інших фортець. Тоді ж Данило провів реорганізацію війська: його важкоозброєна кіннота (оружники) вперше на Русі вдяглися у звичний для Європи рицарський обладунок, що захищав і вершників, і коней, а паралельно виокремилася легкоозброєна кіннота з луками (стрільці)».

(Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.)

4.«Данило звернувся до Папи Інокентія ІV з проханням допомогти зібрати слов’ян на хрестовий похід проти монголо-татар. За це Данило погоджувався на перехід своїх володінь під церковну юрисдикцію Рима. Так він уперше поставив питання, що згодом стане важливою й постійною темою галицької історії, а саме – питання про відносини між західними українцями та римською церквою».

(О. Субтельний. Україна. Історія)

5.«Данило не хотів, щоб коло прийняття ним з папських рук королівської корони було багато шуму. Тому коронація відбулася тихо й скромно, на самій північно-західній окраїні Данилових володінь в Дорогичині (1253)».

(Д. Дорошенко. Нарис історії України)

6.«Йому вдалося здійснити два головні завдання правителя – встановити внутрішній мир у своїх володіннях і забезпечити їх авторитет в очах сусідів…»

(Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.)

Літературна інформація

1.«…Невеселий вертався князь Данило в рідну землю. Прикро йому було, що він, син славного князя Романа, нащадок великого Мономаха, мусив признати над собою зверхність татарського хана, поганина…»

(А. Лотоцький. Княжа слава)

2…Князь знав про тут заведені порядки

 І свій полин, хоч весь кипів, а пив…

 І голос в нім, мов зимова колядка,

 Дзвенів: «Терпи, юнак, терпи!

 Терпіння – мудрість чистого сумління!

 Ти знаєш, як до тебе я молюсь,

 Щоб Бог явив тобі благословення:

 На короля свого заждалась Русь!..

(Й. Кащишин. Сказання про короля Данила)

3.«Життя скрізь по всій Галицько-Волинській державі відроджувалося наново. Городи, відбудовані й ще сильніше укріплені.., залюднювалися, процвітав промисел і торгівля. По селах хлібороби спокійно обробляли поля в надії, що страшне татарське лихоліття минуло й уже не вернеться…»

(А. Лотоцький. Княжа слава)

4.«Коронація відбулася в дорогичинській церкві дуже велично…

Насамперед мав промову по-латині легат Опізо…

Йому відповів теж по-латині митрополит Курило…

На другий день відбулася коронаційна врочистість. Була Служба Божа, князь Данило причащався. Потім митрополит мав проповідь… Князь Данило став перед царськими воротами навколішки, і легат Опізо наложив йому королівську корону на голову…

Король Данило дав бенкет у своєму дорогочинському теремі…»

(А. Лотоцький. Княжа слава)

5.Одну він ціль стеріг в своїм житті –

 З’єднати землі всіх князівств і вотчин,

 Молився він і мріяв стати зодчим

 Могутньої воскреслої Русі.

 І подолати розбрат і розруху,

 Поставити фортеці вздовж доріг,

 Щоб заздрий ворог здалеку лиш нюхав

 Духмяний запах руських паляниць…

(Й. Кащишин. Сказання про короля Данила)

ДОДОТОК 8

Історична карта: №1» Позначте на контурній карті:1гр.- ст.8 завдання 2,3;2гр.- ст.9 завдання 2,3; 3гр-ст.10 завдання 4.5.»

№2 «Покажіть кордони та міста-столиці Галицько-Волинської держави»(відповідь:Галич, Хелм, Львів, Володимир, Луцьк)

конспект уроку 8 клас

Тема. Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини.

 Мета: скласти уявлення про останнього гетьмана К. Розумовського та його політику; визначити причини і з’ясувати процес ліквідації гетьманства і решток автономії Гетьманщини та Слобідської України; розвивати в учнів інтерес до  історії; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

 Тип уроку: вивчення нових знань.

 Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

 Основні поняття і терміни: Генеральний або Рум’янцевський опис, Друга Малоросійська колегія.

 Основні дати: 1750—1764 рр. — гетьманство К. Розумовського. Відновлення й остаточна ліквідація гетьманства в Україні;

1764—1786 рр. — Друга Малоросійська колегія;

 1765 р. — ліквідація козацького устрою на Слобожанщині;

 1765—1767 рр. — Генеральний або Рум’янцевський опис;

 1782—1786 рр. — скасування царським урядом усіх адміністративних і судових установ Гетьманщини. Ліквідація української автономії;

1783 р. — указ Катерини ІІ про закріпачення селян.

 ХІД УРОКУ

 І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 Актуалізація знань учнів

 1) Яку політику проводила Росія щодо Лівобережної Гетьманщини в першій половині ХVІІІ ст.?

 2) Назвіть найбільші виступи проти російського панування на Лівобережжі та Слобожанщині в першій половині ХVІІІ ст.

 1. Відновлення Гетьманства 1750 р.

 Розповідь учителя

 По смерті гетьмана Д. Апостола в 1734 р. було заборонено вибори нового гетьмана України, а вся влада в Гетьманщині була передана правлінню гетьманського уряду, який всіляко обмежував і притісняв права козаків. Серед населення Гетьманщини зріло невдоволення.

 Сподівання на покращення становища були пов’язані зі сходженням на імператорський престол доньки Петра І Єлизавети Петрівни у листопаді 1741 р. в результаті двірцевого перевороту. Такі сподівання базувалися на тому, що серед оточення імператриці було чимало  українців, а Олексій Розумовський був її фаворитом.

Уже скоро сподівання стали справджуватися. Зміни, що торкнулися Гетьманщини, Слобідської України були зумовлені не лише особливими відносинами імператриці зі своїми наближеними. До цього штовхали як зовнішні обставини (загроза війн з Османською імперією, Пруссією, а українські землі були значним джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і нагнітанням соціальної напруги.

 Уже 1742 р. було відновлено київську метрополію. Наступного року скасовуються нововведення в Слобідській Україні.

 Під час перебування імператриці в Києві (1744 р.) старшина звернулась до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. Імператриця не заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. У травні 1747 р. з’явилось відповідне розпорядження, згідно з яким у березні 1750 р. в Глухові розширена старшинська рада обрала гетьманом брата Олексія Розумовського Кирила (1728—1803).

 Постать в історії

Олексій Розумовський походив із родини козака Григорія Розума з Чернігівщини. Дитинство і юність його минали на хуторі Лемеші. Він займався

 звичними для сільського юнака справами. Маючи чудовий голос і музичний слух, час від часу співав у церковному хорі сусіднього села. Улітку 1731 р. до  цих міст завітав полковник Федір Вишневський, який мав набрати хлопчиків для придворного хору імператриці Анни. Зачарований співом Олексія, полковник забрав 22-річного козака до Петербурга. Там сталося несподіване: у вродливого юнака закохалась донька Петра І Єлизавета. Звичайно, про офіційний шлюб між ними не могло бути й мови. Є свідчення, що імператриця і Олексій, який вже став Розумовським, восени 1742 р. взяли таємний шлюб, повінчавшись в одній з церков.

 Олексій прийняв найактивнішу участь в організації перевороту, у результаті якого на престол зійшла Єлизавета. Здобувши владу, імператриця не за була про О. Розумовського. Своїм указом вона надала йому чин генерал-поручика, обергермейстером імператорського двору, нагородила орденом Андрія Первозванного, призначила управителем усіх своїх маєтностей. Через деякий час було присвоєно титул графа Римського, а згодом — Російської імперії. За часів Олексія Розумовського при імператорському дворі було все модне українське: при дворі грали бандуристи, на бенкетах подавались українські страви. Дедалі більше українців стали призначати на різні адміністративні посади. Не забув Олексій про свого брата. Кирила узяв до себе, допоміг здобути освіту — спочатку в Петербурзі, а згодом у Німеччині, Італії, Франції.

У 17 років Кирило став графом Російської імперії. У 1746 р. він повернувся із-за кордону і був призначеним президентом Петербурської академії наук. Цього ж року він одружився з родичкою Єлизавети графинею Катериною Наришкіною. Далі молодому хлопцеві судилося стати останнім гетьманом України.

 2. Гетьманство К. Розумовського.

 Самостійна робота за підручником

 Випишіть основні заходи, здійснені гетьманом К. Розумовським.

 Додатковий матеріал

 Ставши гетьманом, К. Розумовський домігся підпорядкування собі Запорожжя а згодом Києва. Отримав право самостійно призначати полковників та роздавати землі. Відновив традицію скликання старшинських рад (з’їздів), які набрали значення станово-представницького органу. Почалося відновлення Батурина, який знову став гетьманською резиденцією.  Незважаючи на те, що гетьман та його брат мали значний вплив при петербурзькому дворі, такі дії викликали занепокоєння. У 1754 р. з’явилась  ціла низка указів, що обмежували владу гетьмана. До К. Розумовського було приставлено радника, заборонено самостійно призначати полковників. Відтепер гетьман міг лише пропонувати кандидатуру. Гетьман був зобов’язаний  постійно звітувати про прибутки й видатки Скарбу, скасувати кордони між Україною та Росією, мито на ввезення російських товарів, державні митниці, що давали гетьманському уряду 50 тис. крб. щороку. У відповідь на клопотання відновити самостійні зовнішньополітичні відносини Гетьманщини Розумовський отримав категоричну відмову.

 Ці обмеження не зупинили реформаторської діяльності гетьмана. Протягом 1760—1763 рр. була здійснена судова реформа, що започаткувала розмежування влади на виконавчу і судову. Вищою судовою інстанцією став  Генеральний суд, у складі якого, окрім двох генеральних суддів, перебували виборні особи (по одній від полку). У свою чергу, полки (їх налічувалося 10) поділялися на два судові повіти, у яких створювалися земський (для розгляду цивільних справ) і підкоморський (для розгляду межових справ) суди; у кожному полку створювався також городський (для розгляду кримінальних справ) суд, на чолі якого стояв полковник. Судді обиралися старшиною.  Скасовувалися судові функції Генеральної військової канцелярії. Таким чином Гетьманщина мала перетворитися з військової на світську державу. Поряд зі змінами в судочинстві продовжувалася робота по систематизації законів Гетьманщини, що розпочалась ще за Апостола. Але завершити цю справу останній гетьман не встиг.

 К. Розумовський здійснив перетворення в армії та освіті. Так, усі козаки відтепер мали однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформу — синій мундир із червоним коміром, білі штани й різнокольорові шапки. Запроваджувалася муштра. Упорядковувалася і вдосконалювалася артилерія. В усіх полках відкривалися школи для навчання козацьких дітей. Гетьман також мав намір відкрити університети в Києві та Батурині. Першим університетом стала оновлена Києво-Могилянська академія. Тим часом у Петербурзі відбулись кардинальні зміни, які мали безпосередній вплив на подальшу долю України.

 Творче завдання

 Чи могла Україна вибороти незалежність за правління К. Розумовського? Відповідь обґрунтуйте.

 3. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Рум’янцева на

 Лівобережній Україні.

 Розповідь учителя

 У 1761 р. померла імператриця Єлизавета Петрівна. На престол зійшов Петро ІІІ. Пробувши імператором усього декілька місяців, він устиг роздратувати всіх своєю політикою. Проти нього склалася змова, у результаті якої його було усунуто від влади і вбито. Імператрицею була проголошена його дружина Катерина ІІ. К. Розумовський прийняв найактивнішу участь у заколоті, та це не вплинуло на прагнення нової імператриці ліквідувати автономію Гетьманщини. Формальним приводом для скасування Гетьманщини стали дві чолобитні до імператриці, надіслані 1763 р. гетьманом К. Розумовським і представниками козацької старшини. У них йшлося про відновлення давніх прав України (самостійні судову і фінансову системи, землі, втрачені з 60-х рр. ХVІІ ст. тощо) та офіційне визнання спадковості гетьманської посади за нащадками роду Розумовських. У Петербурзі це було розцінено як прагнення відділитись від Росії. Розлючена Катерина ІІ була готова віддати гетьмана під суд. Урешті-решт вона запропонувала йому добровільно зректися гетьманства. Кирило Розумовський змушений був це зробити. Як компенсацію він отримав високий чин генерал-фельдмаршала й цілу низку нових маєтностей. 10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. У наступні роки К. Розумовський жив у російській столиці або за кордоном. Тільки в 1794 р. він повернувся до Батурина, де й помер у 1803 р. (похований у Воскресенській церкві).

 Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив її президент генерал-губернатор видатний полководець П. Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворення натомість російських. Протягом 1765—1768 рр. Колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини. У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел — герб Російської мперії. Козацька Україна втратила свої центральні органи управління.  У той же час для охорони народних прав П. Румянцев запровадив посади присяжних адвокатів при Колегії і Генеральному Суду. У секретній інструкції щодо управління краєм Катерина ІІ наполегливо рекомендувала знищити всі залишки української автономії, закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків. Для успішного виконання цих завдань Рум’янцеву було рекомендовано діяти дуже обережно, «аби не викликати ненависті до росіян», «уміло вивертатися» та водночас «мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст». Зокрема, він мав переконувати українських селян, що погіршення їхнього становища є наслідком відсталості «малоросійських звичаїв». Щодо козацької старшини Рум’янцеву було рекомендовано вживати випробуваний і надійний метод батога і пряника — жорстоко карати за будь-які прояви відновити Гетьманщину і водночас приваблювати українську старшину урядовими посадами і маєтками. Імператриця ставила завдання «старатися викоренити серед українців фальшивий погляд на себе як на народ, цілком відмінний від москалів».

Рум’янцев завзято взявся до виконання цих інструкцій. Першим практичним кроком нового генерал-губернатора було проведення в 1765—1767 рр. загальної ревізії земельної власності (Генеральний або Рум’янцевський опис). Було переглянуто й упорядковано податки. Замінено натуральні повинності грошовим податком, сума якого сягнула 250 тис. крб. на рік (у 1780 р. вона складала вже 2 млн крб.). Антиукраїнську діяльність Рум’янцева припинила чергова російсько-турецька війна 1768—1774 рр. Певна річ, українці не могли не усвідомлювати того, що відбувається ліквідація автономії. Тому під час виборів у 1767 р. депутатів до Комісії для укладання нового збірника законів Російської імперії (попередній був укладений у 1649 р.) та її роботи депутати від козацької старшини, шляхти, духівництва, козаків і міщан зажадали поновити  чинність україно-російського договору 1654 р., відновити гетьманську владу тощо. Серед тих, хто відстоював права України, виділявся лубенський депутат Григорій Полетика. Але комісія, не зумівши виробити якогось реального документа, у 1774 р. була розпущена, а імператриця остаточно перебрала на себе видання законів імперії.

 4. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.

 Самостійна робота за підручником

 Скласти хронологічну таблицю заходів російської влади з ліквідації решток козацького устрою в Україні

 Додатковий матеріал

 Скасування гетьманської влади на Лівобережжі дало поштовх до змін устрою Слобожанщини. У серпні 1765 р. Катерина ІІ видала указ про скасування полкового устрою й створення Слобідсько-Української губернії. Замість п’яти козацьких полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеві козаки були позбавлені прав і привілеїв й перетворювалися на «військових обивателів». У 1780 р. замість Слобідсько-Української губернії утворюється Харківське намісництво. У вересні 1781 р. був скасований полковий адміністративно-територіальний поділ і Гетьманщина, яка перетворюється у Малоросійське генерал-губернаторство в складі трьох губерній (намісництв) — Київської, Чернігівської й Новгород-Сіверської. У губернських центрах і повітових містах створюються російські адміністративні та судові установи. Поряд з адміністративно-територіальними змінами царський уряд переймався проблемою втечі українських селян. У травні 1783 р. було прийнято указ про остаточне прикріплення селян до місць їхнього проживання. Цим самим було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині. 9 липня 1783 р. дійшла черга й до українських Збройних сил: замість десяти козацьких і трьох компанійських полків формуються десять кінних карабінерських полків російської армії. Термін служби складав шість років. Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян.

 У 1783—1785 рр. українське населення було зрівняно у правах із російським. За указом Катерини ІІ козацька старшина зрівнювалася у правах із російським дворянством.

 Таким чином на початок 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Українську козацьку державу. Українські прапори, гармати, печатки вивозилися до Петербурга. Її адміністративно територіальний устрій, судова система, соціальний склад в основному був уніфікований з рештою регіонів Російської імперії. В історії України починається новий період — період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення Української держави.

 ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 Бесіда за запитаннями

 1) Коли востаннє було відновлено гетьманство в Україні? Хто був

 останнім гетьманом?

 2) Що спричинило відновлення гетьманства в 1750 р.?

 3) Перелічіть реформи, здійснені гетьманом К. Розумовським.

 4) Чим було зумовлено стримування реформаторської активності

 останнього гетьмана?

 5) Хто очолював Другу Малоросійську колегію? Які заходи були

 здійснені цією установою?

 6) Коли був ліквідований автономний статус Слобожанщини?

 7) Як відбувалася ліквідація решток української автономії в 60—

 80-ті рр. ХVІІІ ст.?

 8) Чим обернулося українському народу ліквідація автономії

 Гетьманщини і Слобожанщини?

 9) Яке історичне значення української козацької держави —

 Гетьманщини?

 ІV. ПІДСУМКИ УРОКУ

 На роки гетьманування К. Розумовського (1750—1764 рр.) припадає останній період існування Гетьманщини у складі Російської імперії. Незважаючи на бурхливу діяльність гетьмана, спрямовану на зміцнення автономного устрою, у 1764 р. імператриця Катерина ІІ скасовує гетьманство, а протягом наступних 20 років, діючи обережно, щоб не викликати заворушення, вона ліквідувала автономію Гетьманщини, Слобідської України, а також знищила Запорозьку Січ.

 V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати відповідний параграф підручника.